Юрій Діденко, старший юрист LCF Law Group |
Безпека — стан, який надає громадянам країни можливість жити, працювати, творити, ростити дітей, розвиватись як особистостям та професіоналам без необхідності постійно хвилюватися за своє життя, здоров’я та майно. Одним з елементів, за рахунок якого забезпечується такий стан, є впевненість в тому, що особа може швидко відновити ті втрати, які неочікувано можуть виникнути за обставин, що не залежать від її волі. Відновити незначні втрати, такі як розбитий телефон, не складно. А для втрат, які значно перевищувати багаторічний дохід людини або стосуються життя та здоров’я, існують механізми страхування.
Згідно із Законом України «Про страхування» страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів.
На сьогодні ринок розробив великий обсяг різноманітних видів та програм страхування: від банального страхування автомобіля до страхування авіаперельотів або коштів на рахунку в банку. Але всі вони зводяться до трьох основних видів:
З 2014 року в Україні у зв’язку з проведенням антитерористичної Операції об’єднаних сил в Донецькій та Луганській областях як додаткові опції до уже укладених договорів набули поширення програми страхування ризиків, які передбачають покриття втрат від тероризму, громадських заворушень, війни та воєнних дій.
Водночас страхові компанії можуть брати на себе зобов’язання з відшкодування не лише прямих збитків, завданих майну, але й збитків, зазнаних внаслідок:
Такими опціями користувались ті, хто останні роки перебував у безпосередній близькості до зони проведення антитерористичної операції. Водночас більшість компаній та громадян обмежувалися стандартними видами страхування.
24 лютого 2022 року у зв’язку протиправною агресією російської федерації указом Президента України в Україні запроваджено воєнний стан.
Попри те що, за повідомленнями більшості страхових компаній, вони працюють та здійснюють відшкодування збитків, виникають питання щодо страхових виплат під час оголошеного воєнного стану та воєнних дій.
Ні, саме собою запровадження воєнного стану не є підставою для відмови від виплати та звільнення від виконання страховою компанією своїх зобов’язань.
Статті 988 ЦК України та 20 Закону України “Про страхування” передбачають, що обов’язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає у разі настання страхового випадку.
Обґрунтованою може бути відмова, лише якщо страховий випадок належить до винятків, перелік яких міститься в законодавстві, умовах договорів та правилах страхових компаній.
Такою підставою можуть бути обставини заподіяння шкоди майну або здоров’ю внаслідок безпосереднього впливу воєнних дій на об’єкт страхування.
До прикладу, пунктом 32.9. статті 32 закону про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок, зокрема, воєнних конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів.
Аналогічні або схожі винятки, за яких страхові виплати не здійснюються, містяться також у типових умовах договорів та правилах страхових компаній.
Отже, загибель застрахованої людини чи втрата майна внаслідок воєнних дій не є страховим випадком. Зрозуміло, це не стосується випадку, коли страхувальник скористався додатковими опціями страхування від воєнних дій.
Загалом ні, не може, але треба бути уважними до умов укладених договорів та переліку винятків, щодо яких виплати не здійснюється.
Як приклад: справа № 562/2593/17 про стягнення страхового відшкодування у зв’язку зі смертю особи, яка була застрахована від нещасних випадків.
Під час розгляду справи було встановлено, що причиною смерті застрахованого був вплив електричного струму, будь-яких військових дій на території, де стався випадок, не було. Тому це нещасний випадок у розумінні умов договору.
Але суди звернули увагу на умову договору страхування, відповідно до якої дія договору не поширюється на території, які офіційно визнані зонами військових дій (бойових конфліктів), місцевості, де офіційно оголошено надзвичайний стан або загрозу стихійного лиха.
І хоча на території, де стався випадок, бойові дії не велись і він лише формально був віднесений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, це стало підставою для відмови у страховому відшкодуванні.
Отже, можливість страхової виплати залежить від умов договору страхування та винятків, які вони містять.
Насамперед треба зафіксувати збитки та зібрати максимальний обсяг документів і доказів, що підтверджують їх спричинення, зокрема зафіксувати пошкоджене майно шляхом фото- та/або відеозйомки й провести незалежну експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства.
Уважно вивчити умови укладеного договору на предмет переліку страхових випадків та винятків із них. За можливості проконсультуватися з юристом.
У будь-якому випадку звернутися до страхової компанії із заявою про страхову виплату. Навіть у разі негативної відповіді після перевірки страховою компанією така особа може отримати документи, що додатково підтвердять як розмір збитків, так і їх причину.
Що ж до компенсації збитків у разі законної відмови страховика від виплати, то на сьогодні Україна в особі державних органів та юридична спільнота вже працюють над розробленням механізмів і нормативних актів для відшкодування збитків юридичним та фізичним особам.
Одним із таких документів є прийнятий за основу законопроєкт № 7198 від 24 березня 2022 року «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації».
Тому постраждалим особам найперше необхідно належним чином зафіксувати спричинені збитки, а надалі звертатися за їх компенсацією відповідно до прийнятих нормативних актів.
Читайте також: Ринок страхування продовжує працювати — дані НБУ
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…