Еженедельная газета «Юридическая практика»
Сегодня 19 сентября 2018 года, 12:32

Генеральный партнер 2018 года

Адвокатское Бюро Гречковского - генеральный партнер газеты Юридическая практика в 2015 году
Еженедельная газета «Юридическая практика»

КСУ: итоги года

№ 10 (1054) Аграрное правоот 06/03/18 (КСУ: итоги года)

Почет голосов

Если общественность будет с уважением и доверием относиться к судебной власти, то никто не сможет повлиять на деятельность судов, убежден Председатель Конституционного Суда Украины Станислав Шевчук

 

Подготовка традиционного приложения по итогам года работы Конституционного Суда Украины (КСУ) была бы неполной без комментариев руководства этого органа. Вскоре после того, как мы отправили запрос об интервью относительно работы КСУ в 2017 году, Председателем КСУ избрали Станислава Шевчука, потому наша беседа касалась как вызовов, стоявших перед КСУ в минувшем году, так и планов преобразования.

Учитывая важность вопроса для нового руководителя КСУ, в том числе в контексте принятого Конституционным Судом Украины накануне беседы решения относительно Закона Украины «Об основах государственной языковой политики», публикуем интервью на государственном языке.

 

— Станіславе Володимировичу, зовні склалося таке враження, що 2017 рік КСУ провів у режимі очікування. Розкажіть, як ви сприймали виклики, що стояли перед КСУ минулого року?

— 2017 рік став вирішальним для всієї країни у реалізації судової реформи. 2016-го були внесені зміни до Конституції України в частині правосуддя, то ж минулого року було прийнято низку важливих законодавчих актів, запущено роботу нового Верховного Суду. В липні 2017 року з’явився й довгоочікуваний Закон України «Про Конституційний Суд України» (Закон), ухвалений з урахуванням конституційних змін. Найважливішою новелою цього Закону є запровадження інституту конституційної скарги, про необхідність введення якого я говорю останні 20 років. Адже конституційні права і свободи громадян, перед­бачені в Основному Законі, мають бути захищені в суді.

Безперечно, конституційна скарга як загальновизнаний спосіб ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян має стати імпульсом для розвитку конституційного права і зміцнення авторитету Конституційного Суду України.

Інститут конституційної скарги вже давно застосовується для захисту основоположних прав і свобод людини і громадянина у багатьох зарубіжних країнах. Важливість цього інституту конституційного контролю як одного з елементів діяльності Конституційного Суду України ще належить оцінити і суспільству, і судовій системі України.

Наразі до Суду вже подано більш ніж 500 конституційних скарг. Їх кількість щодня зростає. Конституційні скарги розподіляються між суддями, вивчаються фахівцями Секретаріату КСУ. Хочу зазначити, що з поданих скарг близько 400 повернуто заявникам як такі, що не відповідають вимогам Закону.

 

— Які внутрішні зміни відбуваються у Суді у зв’язку з новим Законом?

— Зараз у КСУ відбуваються події, пов’язані з імплементацією Закону України «Про Конституційний Суд України». Днями ухвалено Регламент Суду, опрацьовуються проекти положень про Секретаріат, сенати, колегії, службу судових розпорядників, спеціального радника у Конституційному Суді, про Науково-консультативну раду Суду, про стандарти професійної етики судді Конституційного Суду, які мають бути затверджені Конституційним Судом найближчим часом.

Судом вже розпочато системні перетворення в структурі та штатному розкладі Секретаріату Конституційного Суду України. Реформа Секретаріату Суду має на меті врахувати нові виклики у світлі законодавчих змін і спрямована, зокрема, на створення та формування підрозділів, які забезпечать попередній розгляд конституційних скарг, роботу Великої Палати, сенатів, колегій тощо.

Варто зазначити, що вказані зміни відбуваються з огляду на кращу європейську практику, адже Конституційний Суд України упродовж останніх кількох років ретельно вивчав як організаційну структуру іноземних органів конституційної юрисдикції, так і особливості та ефективність провадження в іноземних конституційних судах інституту конституційної скарги. І з точки зору ефективності та оперативності розгляду конституційних скарг, створення нових організаційних форм діяльності Суду, безперечно, має бути виправдано.

 

— Міжнародна діяльність КСУ, здається, була найбільш ефективною минулого року.

— Так, Суд приділяє значну увагу міжнародній співпраці з органами конституційної юрисдикції іноземних держав щодо обміну науково-методичним і практичним досвідом з питань конституційної юрисдикції. Конституційним Судом України було організовано та проведено низку науково-практичних семінарів, конференцій, круглих столів та інших заходів із залученням міжнародних експертів і фахівців з провідних наукових інституцій у галузі права, юридичних навчальних закладів. Більшість таких заходів була присвячена інституту конституційної скарги, запровадженому в нашій країні.

Загалом минулого року відбулося більше 20 фахових зустрічей суддів КСУ, працівників Секретаріату Суду з міжнародними експертами.

Окремо зазначу, що Конституційний Суд України 2017 року зосередив увагу на головуванні в Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Чорного та Балтійського морів (BBCJ) та організації заходів, пов’язаних з діяльністю цієї регіональної організації та її інституційною розбудовою. 1 січня 2018 року Конституційний Суд України передав головування в Асоціації Конституційному Суду Грузії.

КСУ є активним учасником найбільш представницьких форумів конституціоналістів, зокрема, 2017 року представники Суду взяли участь у роботі XVII конгресу Конференції європейських конституційних судів та IV конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.

Можу з впевненістю сказати, що різноманіття міжнародних зв’язків та їх форм дозволяє Конституційному Суду України здійснювати ефективний обмін досвідом з широкого кола питань і збагачувати власну судову практику.

Завдяки суттєвій підтримці ОБСЄ у 2017 році було удосконалено офіційний веб-сайт Суду з урахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, з’явилася можливість переглядати онлайн-трансляції відкритих судових засідань на офіційному веб-сайті КСУ.

Підкреслю, що Суд залишається відкритим і доступним для громадян та всього суспільства, і це є одним з пріоритетних напрямів його діяльності.

 

— Чому судді майже рік не могли визначитися, хто буде головою? Чи є організаційні проблеми в роботі суду?

— Хочу подякувати колегам, які підтримали мою кандидатуру на посаду голови. Для мене обрання на таку високу посаду — свідчення їх довіри та водночас велика відповідальність.

Щодо вашого запитання зазначу: були різні причини. Найголовнішим фактором, безперечно, було кадрове питання. Донедавна у складі Конституційного Суду України працювало лише 14 суддів з 18. Чотири посади залишалися вакантними (по дві посади від Президента України та Верховної Ради України). До листопада 2017 року до складу Суду входило 13 суддів. Віктора Городовенка призначено XІV позачерговим з’їздом суддів України вже відповідно до нового Закону за конкурсною процедурою. До речі, він є першим суддею КСУ, який склав присягу на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України 21 листопада 2017 року.

27 лютого 2018 року Президент України Петро Порошенко призначив суддями Конституційного Суду України Сергія Головатого та Василя Лемака. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про Конституційний Суд України», суддя Конституційного Суду набуває повноважень з дня складання ним присяги. Спеціальне пленарне засідання з нагоди складання присяги новопризначеними суддями КСУ відбулося 2 березня.

 

— Все ж таки визначальним показником роботи будь-якого суду є його рішення. Чому за 2017 рік було ухвалено тільки три рішення, й ті лише у грудні?

— Суд працював у неповному складі. Для ухвалення рішення потрібно десять голосів суддів. Як вже було сказано, Президент України призначив суддів за своєю квотою, наразі чекаємо призначення двох суддів за квотою Верховної Ради України.

До того ж кожна справа ретельно вивчається суддями, опрацьовується велика кількість законодавчих актів, і під час розгляду справ серед суддів завжди виникають дискусії щодо концептуальних питань. Проте судді змогли об’єднатися й ухвалити суспільно важливі рішення. Таким, наприклад, є рішення у справі щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою. У цьому питанні Суд висловив однозначну правову позицію щодо третього речення частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України й визнав її неконституційною. У такий спосіб Суд продемонстрував просування європейських стандартів у правове поле України, відновив права особи на свободу та особисту недоторканність. Також треба згадати рішення про так звану партійну диктатуру, яким скасовано норму, що порушувала право громадян обирати та бути обраними, принцип народовладдя, правову визначеність як складову принципу верховенства права. І це ще один крок у європейському напрямі.

 

— Чи відчутний сьогодні політичний тиск на КСУ?

— Переконаний: якщо громадськість буде з повагою і довірою ставитися до судової влади, то жодна політична сила чи окремі особи неспроможні будуть вплинути на діяльність судів. А кожен суддя мусить пам’ятати, що він складає присягу чесно та сумлінно виконувати свої обов’язки, а тому має діяти відповідно до Конституції України та норм чинного законодавства. До речі, зазначу, що польські громадяни, розуміючи, що в країні є політичний тиск на Конституційний трибунал Республіки Польща, вийшли з протестами на захист та підтримку конституційного органу.

 

— Чи покращила роботу КСУ конституційна реформа і новий Закон?

— Конституційна реформа — необхідний крок для становлення України як європейської держави, розвитку конституційної юстиції. Конституційний Суд України починає розглядати конституційні скарги. Це повністю змінить обличчя сучасної української держави.

Хочу підкреслити, що пріоритетним напрямом моєї програми як Голови КСУ було прийняття Регламенту Суду, який є процесуальним документом, що визначає, зокрема, процедуру розгляду конституційних скарг. На наступний день після обрання мене Головою Регламент Суду було ухвалено двома третинами від конституційного складу Суду, як і вимагає стаття 96 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Потрібно враховувати, що завдяки конституційній реформі Конституційний Суд України зазнав суттєвих перетворень, змінився підхід до формування Суду, його повноважень, внаслідок чого Суд став значно доступнішим і більш відкритим для громадян. Людині байдуже, яка табличка на державному органі, що має захистити її права. Головне — це результат. Попереду ще багато роботи, але ми готові до тих викликів, які постануть перед нами.

 

(Беседовала Ирина ГОНЧАР,

«Юридическая практика»)

 



Присоединяйтесь к обсуждению!

Автор *
E-mail
Текст *
Осталось
из 2550 символов
* - Поля, обязательные для заполнения.

№ 10 (1054) от 06/03/18 Текущий номер

Аграрное право

№ 10 (1054)
Государство и юристы

Па часовой стрелки

КСУ: итоги года

Из уст в устав

Судебная практика

ОКУ за ОКУ

Тема номера:

Осторожно: газ

Какой ваш любимый вид спорта?

Плавание в законах

Забег по судам

Вольная борьба с коррупцией

Перетягивание клиента

Спорт здесь неуместен

Ваш собственный вариант ответа или комментарий Вы можете дать по электронной почте voxpopuli@pravo.ua.

"Юридическая практика" в соцсетях
Заказ юридической литературы

ПОДПИСКА