Еженедельная газета «Юридическая практика»
Сегодня 23 ноября 2017 года, 22:39

Генеральный партнер 2017 года

Адвокатское Бюро Гречковского - генеральный партнер газеты Юридическая практика в 2015 году
Еженедельная газета «Юридическая практика»

Документы и аналитика

№ 7 (738) Международный арбитражот 14/02/12 (Документы и аналитика)

Посмертная экспертиза

 

До районного суду м. Києва,
01001, м. Київ, вул. Київська, буд. 12

Позивач: Верестов Василь Микитович,
412540, м. Петровськ, вул. Г. Дніпровського, буд. 18/90

Відповідач: Іванов Артем Гаврилович,
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, кв. 876

Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус міського округу
Михайленко Р.В.,
03004, м. Київ, вул. Празька, буд. 31

Справа № 12/359

Суддя — Гришин С.К.

КЛОПОТАННЯ

про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи

У провадженні районного суду м. Києва знаходиться справа № 12/359 за позовом Верестова В.М. до Іванова А.Г. про визнання недійсним заповіту.

В якості обґрунтування своїх вимог про визнання заповіту № 456, складеного Верестовим М.П. та посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Михайленко Р.В., позивач посилається на те, що його батько, Верестов М.П., укладаючи спірний заповіт, не усвідомлював та не міг усвідомлювати значення своїх дій, у зв’язку з чим заповів своє майно сторонній людині, з якою він не перебував у сімейних стосунках, та яка не мала до нього жодного відношення.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивач посилається на наявні в матеріалах справи медичні документи, які свідчать про наявність у Верестова М.П. психічного захворювання, у зв’язку з яким Верестов М.П. на момент укладання заповіту не усвідомлював значення своїх дій, не розумів, що він залишає усе своє набуте за життя майно сторонній особі, яка скористалася його станом.

Положення статті 57 ЦПК України встановлюють, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Отже, для правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення районний суд м. Києва повинен встановити всі обставини даної справи, а саме: з’ясувати психічний стан Верестова М.П. у момент складання заповіту, ви­значити, чи міг Верестов М.П. усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, чи тягне психічне захворювання Верестова М.П. наслідком неможливість останнього розуміти значення своїх дій та неможливість керувати ними.

Відповідно до статті 143 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизи.

Вважаємо, що для оцінки психічного стану Верестова М.П., можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними існує потреба в залученні відповідних фахівців у даній сфері, які уповноважені здійснювати відповідну експертизу та володіють спеціальними знаннями і методикою.

З огляду на вищевикладене, вважаємо за можливе та доцільне заявити перед судом клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись статтями 27, 57, 66, 168, 202 ЦПК України,

Прошу:

1. Призначити у справі № 12/359 посмертну судово-психіатричну експертизу.

2. На вирішення експертизи поставити такі питання:

— З урахуванням індивідуально-психологічних властивостей Верестова Микити Петровича, а також поставленого йому діагнозу, чи може психічне захворювання Верестова М.П. тягнути неможливість останнім усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними?

— Чи міг Верестов М.П. 1 січня 2006 року під час складання спірного заповіту усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними?

3. Проведення експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04655, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 103а).

4. Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

5. Про призначення експертизи та зупинення провадження у справі винести відповідну ухвалу.

Додатки:

1. Медична картка хворого Верестова М.П. з психоневрологічного диспансеру № 49.

2. Довідка № 123, видана Верестову М.П., від 29 березня 1999 року про те, що він перебуває з 1992 року на обліку в психоневрологічному диспансері № 49.

3. Довідка № 4568, видана Верестову М.П., від 29 квітня 2001 року про те, що він з 15 січня 2001 року по 7 квітня 2001 року знаходився на стаціонарному лікуванні в психоневрологічному диспансері № 49 у зв’язку з психічним захворюванням.

4. Виписний епікриз на Верестова М.П., який підтверджує лікування.

Представник позивача (за довіреністю) Петров І.І.

11 грудня 2011 року


Комментарий эксперта

Юрий Сивовна,
юрист АК «Правочин»

Продолжая тему комментирования ходатайств о назначении тех или иных видов судебных экспертиз, в этот раз предлагаем вниманию читателей ходатайство о назначении посмертной судебно-психиат­рической экспертизы.

Традиционно остановимся не на процессуальной специфике составления подобных ходатайств, а именно: на виде экспертизы, проблематике, связанной с назначением и проведением подобной экспертизы, а также перечне документов, на основании которых, как правило, проводится данный вид экспертизы.

Итак, в гражданском процессе довольно распространенной категорией споров являются наследственные споры, среди которых особый интерес представляют дела, связанные с признанием сделок недействительными. При этом спецификой таких дел является то, что одна из сторон договора (наследодатель) на момент рассмотрения дела в суде отсутствует в связи со смертью. Именно по этой причине заинтересованные лица (истцы) предъявляют свои исковые требования к другой стороне договора (или к наследникам в случае, если речь идет о завещании).

Одним из оснований признания сделки недействительной являются положения, предусмотренные статьей 225 ГК Украины, а именно: сделка, совершенная дееспособным лицом в момент, когда оно не осознавало значения своих действий и/или не могло ими управлять, может быть признана судом недействительной по иску этого лица, а в случае его смерти — по иску иных лиц, чьи гражданские права или интересы нарушены.

У любого юриста, ­прочитавшего приведенные выше положения, сразу возникает вопрос касательно доказательной базы: а каким образом доказать психическое состояние лица в момент совершения спорной сделки, учитывая то, что такое лицо отсутствует в связи со смертью.

Ответ на самом деле достаточно прост, однако перед тем как ответить на указанный вопрос, важно отметить, что, подавая подобные иски с целью достичь позитивного результата в судебном процессе, истец должен иметь существенные объективные основания для оспаривания сделки на основании положений статьи 225 ГК Украины. В качестве примера одного из таких оснований можем привести факт наличия у лица, осуществляющего сделку, документально подтвержденного серьезного психического расстройства, вследствие которого лицо не осознавало или не могло осознавать значения своих действий в момент заключения сделки и руководить ими.

Таким образом, основываясь на указанных выше данных, у истца в подобных спорах существует возможность ходатайствовать перед судом в порядке статьи 143 ГПК Украины о назначении посмертной судебно-психиатрической экспертизы, по результатам проведения которой экспертным учреждением (или уполномоченными экспертами) готовится экспертное заключение, которое оценивается судом в совокупности с другими, имеющимися в материалах дела, доказательствами. В данном заключении эксперты делают вывод о том, могло ли конкретное лицо в момент совершения сделки понимать значение своих действий и управлять ими, тем самым отвечая на главный вопрос такого судебного процесса.

Следует отметить, что хотя посмертная судебно-психиатрическая экспертиза и является одной из разновидностей судебно-психиатрической экспертизы, однако методика, применяемая в процессе ее проведения, существенно отличается от общей методики, применяемой в других видах судебной психиатрической экспертизы.

В частности, посмертная судебно-психиатрическая экспертиза проводится на основании косвенных документов, свидетельствующих о психическом состоянии лица в конкретный период. Таким образом, экспертное заключение формируется не только на основании определенных методик в психиатрии, но и зависит от субъективного фактора — личного опыта, знаний, точки зрения самого эксперта.

В связи с этим считаем крайне необходимым обратить внимание читателей на перечень документов, на основании которых проводится данная экспертиза. Наличие/отсутствие данных документов может существенно повлиять на результаты проводимой экспертизы и рассмотрение дела по существу в целом.

Хотим также обратить внимание и на то, что перед назначением указанной экспертизы крайне важным фактором является наличие в деле всех необходимых доказательств, поскольку экспертами во внимание будут приниматься не только медицинские справки, истории болезни, но и иные факты, свидетельствующие о конкретном периоде жизни лица, чье психическое состояние оценивается. В данном случае следует обращать внимание на показания свидетелей, различного рода документы, написанные наследодателем, сохранившиеся после его ­смерти и имеющие отношение к предмету доказывания, и т.д. Таким образом, экспертами оцениваются материалы дела в целом.

Существует еще один важный момент, который хотелось бы подчеркнуть и который представляет практическую сложность при оценке состояния лица в момент осуществления оспариваемой сделки. В частности, речь идет о наличии у лица психического заболевания или тех или иных психических отклонений, что, в свою очередь, еще не означает, что такое лицо не понимало значения своих действий. При этом экспертное заключение может даже содержать выводы о том, что имеющиеся в конкретном деле материалы могут свидетельствовать как раз о наличии у лица серьезного психического заболевания, вследствие которого, как правило, лицо не могло понимать значения своих действий. Однако общее психическое состояние наследодателя в определенный промежуток времени не может достоверно свидетельствовать об отсутствии у него понимания значения своих действий в конкретные день и час при осуществлении сделки, свидетелями чего могут быть нотариус, вторая сторона оспариваемой сделки, иные лица, присутствующие при оформлении сделки.



Присоединяйтесь к обсуждению!

Автор *
E-mail
Текст *
Осталось
из 2550 символов
* - Поля, обязательные для заполнения.

№ 7 (738) от 14/02/12 Текущий номер

Международный арбитраж

№ 7 (738)
Государство и юристы

Электронный занавес

Отрасли практики

Акции ищут владельцев

Тема номера:

Арбитраж запутался в цене

Частная практика

У каждого свой путь

Какое, на ваш взгляд, главное событие в процессе запуска нового Верховного Суда?

Издание Президентом Украины указа о назначении «верховных» судей

Подписание и опубликование нового процессуального законодательства

Решение Пленума ВС относительно дня начала работы нового Суда

Первое решение Верховного Суда

Все вышеперечисленное

Ничего из перечисленного не считаю главным событием

Ваш собственный вариант ответа или комментарий Вы можете дать по электронной почте voxpopuli@pravo.ua.

  • Патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери»
  • integrites
"Юридическая практика" в соцсетях

fb youtube fb fb

Заказ юридической литературы

ПОДПИСКА