МИРОВА УГОДА

м. Київ

21 листопада 2011 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія», іменоване надалі «Позивач», в особі представника Гуйди Дмитра Миколайовича, що діє на підставі довіреності, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія», іменоване надалі «Відповідач», в особі представника Балицького Івана Володимировича, що діє на підставі довіреності, з другої сторони, що є Сторонами у виконавчому провадженні, відкритому старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з примусового виконання наказу № 1111/1111 Господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія» боргу в сумі 1 785 000,00 грн, за попередньою домовленістю уклали дану Мирову угоду про таке.

На підставі рішення Господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 1111/1111, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2011 року у справі № 1111/1111 за позовом ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія» до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія» про стягнення 1 845 000,00 грн в частині задоволених позовних вимог в загальній сумі 1 785 000,00 грн, Сторони домовились про укладення Мирової угоди на таких умовах:

1. Відповідач зобов’язується здійснювати на користь Позивача часткову оплату загальної суми заборгованості, що згідно з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 1111/1111 становить 1 785 000,00 грн (один мільйон сімсот вісімдесят п’ять тисяч гривень 00 копійок), яка в процесі примусового виконання державною виконавчою службою наказу Господарського суду м. Києва у справі № 1111/1111 була зменшена на 285 000,00 грн (двісті вісімдесят п’ять тисяч гривень 00 копійок) і станом на 21 листопада 2011 року становить 1 500 000,00 грн (один мільйон п’ятсот тисяч гривень 00 копійок), шляхом переказу коштів на банківський рахунок Позивача (№ 111111111111 у ПАТ «БАНК», МФО 111111) наступним чином:

не пізніше 30 грудня 2011 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок);

не пізніше 30 січня 2012 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок);

не пізніше 27 лютого 2012 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок);

не пізніше 30 березня 2012 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок);

не пізніше 30 квітня 2012 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок);

не пізніше 30 травня 2012 року — 250 000,00 грн (двісті п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

2. З моменту отримання Позивачем вказаної в пункті 1 цієї угоди суми на банківський рахунок зобов’язання сторін, з приводу чого було прийнято рішення Господарського суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 1111/1111, вважаються припиненими.

3. Сторони підтверджують, що після виконання ними умов даної мирової угоди не матимуть одна до одної будь-яких претензій щодо виконання зобов’язань, які стали предметом розгляду господарським судом у справі № 1111/1111, у тому числі зобов’язань зі сплати штрафних санкцій, втрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних, збитків, судових витрат, у тому числі витрат з оплати послуг адвоката, державного мита.

4. У випадку належного виконання умов даної Мирової угоди Позивач з моменту її виконання не пред’являє жодних претензій до Відповідача з приводу заборгованості останнього у справі № 1111/1111, погашення якої є предметом цієї угоди.

5. У випадку неналежного виконання умов Мирової угоди пункт 3 цієї угоди втрачає силу, Позивач стягує з Відповідача штрафні санкції, інфляційні витрати, три відсотки річних, збитки та компенсацію інших витрат Позивача.

6. Зміст даної Мирової угоди Сторонам зрозумілий.

7. Наслідки закінчення виконавчого провадження Сторонам роз’яснені та зрозумілі.

ПОЗИВАЧ: ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія», поштова адреса: 00001, а/с Київ-1, ідент. номер 11111111, тел.: (111) 111-11-11. Представник за довіреністю ____________/Гуйда Д.М./

ВІДПОВІДАЧ: ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія», поштова адреса: 00002, а/с Київ-2, ідент. номер 22222222, тел.: (222) 222-22-22. Представник за довіреністю ___________/Балицький І.В./

---

Комментарий эксперта

Богдан Ильяшов,
адвокат АК «Соколовский и Партнеры»

Исполнитель­ное производство является завершающей стадией судебного производства и заключается в принудительном исполнении решения суда, поэтому, совершая юридически значимые действия, необходимо руко­водствоваться Хозяйственным процессуальным кодексом Украины, поскольку стороны все еще в стадии судебного производства, и Законом Украины «Об исполнительном ­производстве», поскольку им определен ­порядок принудительного исполнении решения суда. Указанные ­нормативные акты в части названия и, соответственно, подписания мирового соглашения имеют расхождения, на которые при подписании мирового соглашения следует обратить внимание.

Итак, мировое соглашение — процессуальный документ, закрепляющий договоренность должника и кредитора (нескольких кредиторов) о порядке исполнения своего обязательства или его прекращения. В части 3 статьи 12 Закона Украины «Об исполнительном производстве» указано, что стороны имеют право заключить мировое соглашение об окончании исполнительного производства, то есть закон устанавливает четкое название процессуального документа. Статья 121 Хозяйственного процессуального кодекса Украины предусматривает, что мировое соглашение, заключенное сторонами в процессе исполнения судебного решения, подается на утверждение хозяйственному суду, который принял соответствующее решение.

Таким образом, подавать хозяйственному суду на утверждение мировое соглашение об окончании исполнительного производства будет неверно, учитывая требования статьи 121 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, которой будет руководствоваться судья при вынесении определения, несмотря на положения части 3 статьи 12 Закона Украины «Об исполнительном производстве».

Кроме того, окончание исполнительного производства является процедурной стадией исполнительного производства и разрешается постановлением государственного исполнителя, то есть вопрос об окончании исполнительного производства относится к компетенции государственных исполнителей, а не сторон исполнительного производства.