__ __________ 2009 року

До Дніпровського районного суду м. Києва,

вул. Сергієнка, 3, м. Київ, 02105

Позивач: Антонюк О.Ю.,
пр. Оболонський, 7а, кв. 369, м. Київ, 02211,
номер засобу зв’язку невідомий

Представник позивача: Артемов К.Н.,
вул. Закревського, 15, кв. 410, м. Київ, 02660,
тел.: 123-45-67

Відповідач: страхова компанія «П»,
вул. Івана Дубового, 18, м. Київ, 02100,
тел./факс: 044 596-51-20

Ціна позову: 417,51 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення страхового відшкодування
(витрат на лікування — придбання ліків)

16 квітня 2009 року о 22 год. 45 хв. на автодорозі на пр. Оболонському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль «Субару Форестер», державний реєстраційний номер АА ****ВХ (автомобіль «Субару»), під керуванням Антонюк Олександри Юріївни, отримав суттєві механічні пошкодження в результаті зіткнення з ним автомобіля «Акура», державний реєстраційний номер (д/н) АА ****ЕА, яким керував гр-н Чонкин Ігор Геннадійович. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-3815/2009.

Автомобіль «Субару» належить Антонюк О.Ю. на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 2 листопада 2006 року № ААС ******, був пошкоджений з вини водія Чонкина Ігора Геннадійовича.

Чонкин І.Г., керуючи транспортним засобом «Акура», д/н АА ****ЕА, порушив вимоги підпункту 10.9 Правил дорожнього руху, а саме: під час руху заднім ходом створив небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Субару». При цьому ця обставина не підлягає доказуванню згідно з частиною 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, оскільки факт вини встановлений постановою Оболонського районного суду м. Києва від 9 червня 2009 року у справі № 3-3815/2009 про адміністративне правопорушення, якою було визнано Чонкина Ігора Геннадійовича винним за статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП). Ця постанова у частині визнання вини гр-на Чонкина за статтею 124 КУпАП залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2009 року, яка набула чинності.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу (ЦК) України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність Чонкина І.Г. була застрахована страховою компанією «П» (СК «П»), номер страхового поліса ВС *******. Частиною 2 статті 999 ЦК України встановлено, що до відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Спеціальним актом, який регулює такі відносини, є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон).

Відповідно до положень статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. У статті 23 Закону зазначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов’язана, зокрема, з лікуванням потерпілого. У статті 24 Закону зазначено, що «у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів».

Внаслідок зазначеного ДТП було ушкоджено здоров’я Антонюк О.Ю., оскільки остання на момент ДТП перебувала у стані вагітності. В результаті ДТП вона була вимушена звертатися за медичною ­допомогою у зв’язку із загрозою переривання вагітності та лікуватись після цього протягом декількох місяців, тому лікарі протягом цього терміну діагностували її стан як нестабільний. Цей факт підтверджується відповідною медичною документацією. Під час лікування потерпіла купувала необхідні ліки, рекомендовані лікарями.

Керуючись статтею 35 Закону, позивач через свого уповноваженого представника подала заяву щодо виплати страхового відшкодування в частині придбання лікарських засобів на суму 409,09 грн (чотириста дев’ять гривень дев’ять копійок). Заяву було зареєстровано СК «П» 14 серпня 2009 року за № 1515/08. До заяви були додані необхідні документи: копія консультативного висновку відділення репродуктивного здоров’я поліклініки № 2 та оригінали фіскальних касових чеків. Інші документи, які стосувалися страхового випадку, були надані раніше. Статтями 35, 36, 37 Закону передбачено певний порядок та строки розгляду заяви про відшкодування. Зокрема, частина 1 статті 37 зазначає, що «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду». Ні протягом місяця з дня подання заяви, ні на момент звернення до суду з цим позовом позивачка не отримувала вимог від страхової компанії щодо надання будь-якої додаткової документації або іншої інформації про хід розгляду заяви та про прийняте рішення. Неодноразові намагання представника Антонюк О.Ю. з’ясувати у телефонному режимі в управлінні врегулювання збитків СК «П», яке рішення прийнято відносно заяви про відшкодування, не знаходили відповіді. Таким чином, позивач має усі підстави вважати, що ним виконані всі передбачені Законом вимоги, і страхова компанія наведеними діями ухиляється від сплати страхового відшкодування, чим порушує її (позивачки) права, гарантовані законом.

У статті 992 ЦК України зазначено, що «у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня». Згідно з даними зі сайту Національного банку України (www.bank.gov.ua/Statist/Stat_data/discount_rate.htm), облікова ставка з 12 серпня 2009 року встановлена у розмірі 10,25 річних.

Таким чином, сума відшкодування складає: 409,09+8,42=417,51 грн.

Відповідно до частини 1 статті 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, статтями 3, 79, 84, 109, 118, 119 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути зі страхової компанії «П» на користь Антонюк О.Ю. страхове відшкодування у розмірі 417,51 грн.

2. Стягнути зі страхової компанії «П» на користь Антонюк О.Ю. судові витрати у справі у розмірі 2000,00 грн.

Додатки:

— квитанції про сплату державного мита — 1 арк.;

— квитанція про сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ — 1 арк.;

— копія постанови Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2009 року у справі № 3-4852/09 про адміністративне правопорушення — на 6 сторінках;

— копія заяви на отримання страхового відшкодування від 14 серпня 2009 року № 1515/08 — 1 арк.;

— копія консультативного висновку відділення репродуктивного здоров’я поліклініки № 2 м. Києва — 1 арк.;

— копії фіскальних чеків на придбані ліки — 1 арк.;

— копія довідки відносно стану Антонюк О.Ю., наданої відділенням репродуктивного здоров’я поліклініки № 2 м. Києва — 1 арк.;

— копії позовної заяви з доданими до неї документами для сторін —2 комплекти;

— витяг з угоди про надання адвокатських послуг — 1 арк.;

— квитанція про сплату Антонюк О.Ю. адвокатських послуг.

Представник позивача

за договором про надання адвокатських послуг _________ Артемов К.Н.

---

Комментарий эксперта

Екатерина ЗАДОРОЖНЯЯ,
старший юрист МЮФ Integrites

Согласно статье 9 Закона «О стра­ховании», страховым возмещением является страховая выплата, которая осуществляется страховщиком в рамках страховой суммы по договорам имущественного страхования и страхования ответственности при наступлении страхового случая. Исковое заявление к страховой компании о взыскании страхового возмещения подается в районный суд по месту нахождения страховой компании. В таком случае обязательным является оплата гос­пошлины. Однако в соответствии с постановлением Пленума Верховного Суда Украины от 12 апреля 1996 года № 5 «О практике рассмотрения гражданских дел по искам о защите прав потребителей» на отношения, возникающие из договоров страхования, распространяются положения Закона Украины «О защите прав потребителей». А в соответствии со статьей 110 Гражданского процессуального кодекса Украины иски о защите прав потребителей могут предъявляться по выбору истца также по зарегистрированному месту проживания или пребывания потребителя или же по месту причинения вреда или исполнения договора. То есть данная категория дел относится к альтернативной подсудности. В случае же подачи иска к страховой компании со ссылкой на нарушение прав потребителей (в соответствии с Законом Украины «О защите прав потребителей») госпошлина не платится. Исходя из сложившейся судебной практики, данная категория дел одинаково успешно рассматривается судами, как по месту нахождения ответчика, так и по выбору истца. При аргументации суммы взыскания необходимо соответствующее заключение специалиста не только о подтверждении факта причинения вреда потерпевшему, но и о подтверждении причинно-следственной связи страхового события с негативными последствиями (в данном комментируемом случае — угроза прерывания беременности).

Перед обращением в суд с иском к страховой компании обязательной является подача непосредственно в страховую компанию заявления о выплате страхового возмещения (в соответствии со статьей 35 Закона Украины «Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности собственников наземных транспортных средств»). И только лишь после отказа в выплате страхового возмещения или оставления страховой компанией такого заявления без рассмотрения на протяжении одного месяца со дня его получения (срок, установленный статьей 37 указанного Закона для выплаты страхового возмещения) заявитель может обратиться в суд с соответствующим иском.

Проблем при исполнении судебного решения о взыскании страхового возмещения, как правило, не возникает. Истцу необходимо будет на основании вступившего в законную силу судебного решения получить в суде, который рассматривал дело, исполнительный лист. После этого взыскатель должен обратиться с заявлением об открытии исполнительного производства с приложенным к заявлению исполнительным листом в исполнительную службу по месту нахождения страховой компании.