До Дарницького районного суду м. Києва, вул. Севастопольська, 14, м. Київ, 02099

Позивач: Петренко Сидір Михайлович,
вул. Булгакова, 18, кв. 6, м. Київ, 03134,
номер засобу зв’язку (тел.): (044) 222-22-22

Відповідач 1: Іваненко Валентин Сергійович,
вул. Тростянецька, 113, кв. 56, м. Київ, 02095,
номер засобу зв’язку (тел.): (044) 333-33-33

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «С»,
вул. Славгородська, 25б, м. Київ, 02093,
номер засобу зв’язку (тел.): (044) 555-55-55

Суддя: Зоряний В.Й.

Справа: № 2-7788/10

КЛОПОТАННЯ

про роз’єднання позовних вимог

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва, суддя Зоряний В.Й. (суд), знаходиться справа № 2-7788/10 (справа).

Позовна вимога позивача до відповідача 1 зводиться до звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення № 31 площею 125 м2, розташованого на 3-му поверсі нежитлового будинку № 25б на вул. Славгородській у м. Києві (приміщення).

Також позивачем у справі до відповідачів 1 та 2 заявлено вимогу щодо визнання недійсним договору про надання послуг охорони від 12 вересня 2009 року, відповідно до якого відповідач 2 надає відповідачу 1 послуги з охорони приміщення.

Зазначимо, що позовні вимоги позивача до відповідача 1 та до відповідачів 1 та 2 мають різні правові підстави (для першої вимоги, на думку позивача, — знаходження відповідача 1 в приміщенні без достатніх правових підстав, для другої вимоги — порушення ліцензійних умов відповідачем 2, якими заборонено надавати послуги з охорони особам, які не мають правовстановлюючих документів на об’єкти, що охороняються).

Крім того, спільний розгляд обох вищевказаних позовних вимог у справі ускладнює її пов­ний, всебічний та об’єктивний розгляд та вирішення, адже суд змушений фактично одночасно розглядати обидві вимоги, від вирішення першої із яких залежить вирішення другої (адже встановлення безпідставності перебування відповідача 1 у приміщенні може стати підставою визнання договору між ним та відповідачем 2 недійсним).

Керуючись статтями 27, 126 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

Роз’єднати позовні вимоги Петренка С.М. щодо: виселення Іваненка В.С. із приміщення № 31 площею 125 м2, розташованого на 3-му поверсі нежитлового будинку № 25б на вул. Славгородській у м. Києві (вимога 1), та визнання недійсним договору про надання послуг охорони від 12 вересня 2009 року, укладеного Іваненком В.С. та ТОВ «С», у самостійні провадження.

20 липня 2010 року Іваненко В.С.

---

Комментарий эксперта

Андрей ЕВСТИГНЕЕВ,
кандидат юридических наук, адвокат, партнер АО «АК «Васылык и Евстигнеев»

Случаи, когда в одном исковом заявлении объединяются несколько исковых требований — вовсе не редкость. Однако далеко не всегда такие требования являются взаимосвязанными и не усложняют полное, всестороннее и объективное рассмотрение и разрешение дела. С этой целью частью 2 статьи 126 Гражданского процессуального кодекса Украины суду предоставляется право в зависимости от обстоятельств дела вынести определение о разъединении нескольких объединенных в одном производстве требований в самостоятельные производства, если их общее рассмотрение усложняет решение дела.

При этом основанием разъединения кодекс называет оценочное обстоятельство — усложнение рассмотрения дела вследствие наличия нескольких требований, которое может восприниматься достаточно субъективно. Поэтому решение вопроса о разъединении требований по однотипным делам, в зависимости от правопонимания конкретного судьи, может быть как позитивным, так и негативным.

Замечу, что разъединение требований не зависит от волеизъявления сторон по делу, однако, подав подобное ходатайство (что не запрещено), стороны могут «подсказать» судье о наличии оснований такого разъединения. Более того, в моей практике неоднократно встречались случаи, когда именно после подобной «подсказки» стороны судья приходил к выводу о нецелесообразности рассмотрения всех требований в одном производстве.

Результатом разъединения исковых требований является возникновение нового судебного дела (дел).

Относительно анализируемого ходатайства отмечу, что его позитивное разрешение не так уж и однозначно, что, кстати, подтверждает вышесказанное об оценочном характере оснований разъединения. С одной стороны, действительно, требования касаются двух отличающихся друг от друга обстоятельств — занятия помещения и заключения договора. С другой же стороны, оба этих требования заявлены с единой целью — защиты права собственности истца на помещение, а значит — можно говорить об их общих основаниях.